Стрес у собаки

Види стресового стану

Залежно від кратності та тривалості впливу подразника, стрес буває короткочасним (гострим) та перманентним (хронічним). У першому випадку ознаки нервово-психологічного перенапруги виявляються яскраво, але недовго. Собака самостійно справляється із ситуацією, без несприятливих для психіки наслідків. У другому випадку розвивається психоемоційна нестабільність, знижується імунітет, виникає серйозна загроза здоров’ю тварини.

Причини стресу

Чинники, що викликають нервову перенапругу, бувають різними. Кожен собака має свій темперамент, свої особливості адаптивного інтелекту. З іншого боку, розвиток стресу впливає вік. Те, що лякає цуценя, може зовсім не хвилювати дорослого та досвідченого пса.

Найпоширеніші причини стресу у собак:

Зміна місця проживання, подорож. Практично всі домашні вихованці чуйно реагують зміни звичного життєвого укладу. Передбачуване одноманітність служить їм своєрідним захистом, символом спокою, «впевненості у завтрашньому дні». Переїзд – це нова територія зі своїми запахами, нові люди та нові тварини. Страх перед невідомістю та незвіданістю простору провокує стресову реакцію.
Занадто гучні звуки. Більшість собак страждає на акустикофобію (страх шуму). По-перше, це з широким діапазоном чутності. Гуркіт не тільки лякає, а й завдає фізичного болю. По-друге, на відміну людини, пес не вміє аналізувати джерела звуків. Через це посилюється страх, розвивається стрес.
Поїздка у громадському транспорті. Зі стану рівноваги виводять незрозумілі для собачої психіки рухи, нові запахи, шум натовпу. Якщо вихованець не привчений «кататися» у поїздах, маршрутках, автобусах — подорож стане нервовим потрясінням.
Ремонт. Косметична реставрація квартири пов’язана із різкими запахами, а також відомими причинами — гуркотом, новими людьми у будинку. Нерідко до цього додається знервованість господаря. Стресувати під час ремонту може і цуценя, і дорослий пес.
Хаотичний стиль виховання. Наприклад, сьогодні собаку дозволили заходити до дитячої кімнати, а завтра заборонили. Відсутність системи породжує невпевненість, страх бути покараним, що призводить до розладу нервової системи.
Грумінг. Вихованцю неприємно, що його висмикують із звичної обстановки, страшно, що роблять над ним якісь дії. Більшість собак процедури стрижки, догляду за вовною, кігтями викликають короткочасну неспецифічну адаптаційну реакцію.
Поповнення сімейства. З появою нової людини чи тварини у будинку собаки змінюється звичний спосіб життя.
Підвищена увага. Психологічні навантаження часто пов’язані з гостями. Усі намагаються «почухати за вушком». Від цього собак швидко втомлюється, стресує.
Відвідування ветеринару. Багато людей бояться ходити до лікаря, що вже казати про тварин. Тим більше, що візит у ветклініку пов’язаний із болючими чи незрозумілими (страшними для пса) маніпуляціями.

Найзначнішою причиною нервово-психологічного розладу вважається розлука з господарем. Тривала відсутність «своєї людини» (відрядження, госпітальне лікування чи смерть господаря) може викликати у собаки тяжку депресію. Дуже віддані вихованці можуть навіть померти, не витримавши такого випробування. Прикладом є сумна історія Хатіко.

Породи, схильні до стресу

Від емоційних потрясінь не застрахована жодна тварина. Абсолютно стресостійких порід не існує. Однак зоопсихологи помітили, що дрібні декоративні собачки більше схильні до страхів, фобій і стресів. У них лабільніша психіка і надмірно розвинене почуття залежності від господаря.

Ознаки стресу

Нервово-психологічна перенапруга – полісимптоматичний стан. Ознаки розладу можуть виражатися гостро або поступово наростати. Це від конкретного стресового чинника, і навіть особливостей адаптивного інтелекту пса.

При короткочасному стресі найчастіше домінують класичні симптоми страху – притиснуті вуха, поскулювання, “захований” між задніми лапами хвіст. Певний час собак може ховатися від господаря, відмовлятися від їжі, прогулянок. За кілька днів він заспокоюється, життя повертається у колишнє русло.

Складніше доводиться при хронічному стресі, що змінює поведінку собаки. Ознаки бувають полярними – від невмотивованої (на думку господаря) агресії до повної апатії.

Основні симптоми стресового стану, що затягнувся:

Зміна харчової поведінки. Пес відмовляється не тільки від корму, а й від ласощів. У деяких випадках може ковтати неїстівні предмети.
Тяжке дихання, постійно висунута мова. Зазвичай такі прояви пов’язані із перегріванням організму, високими фізичними навантаженнями. Однак, якщо собака важко дихає без видимих причин, можливо, це стресова реакція, кардіологічна або дихальна патологія.
Фанатичне вилизування лап, геніталій, викушування неіснуючих бліх. Так вихованець намагається компенсувати проблему, що його хвилює. Через неуважність господаря викушування вовни та вилизування до утворення залисин призводить до дерматологічних захворювань.
Зміна рухової активності. Тварина хаотично переміщається по будинку, неспроможна довго сидіти (лежати) одному місці, постійно переступає з лапи на лапу. Іншою формою може бути тривала нерухомість. Пес не спить, але й не встає, довго не змінює позу.
Агресія. На тлі нервово-психологічного розладу раніше спокійний собака починає злитися, гарчати, огризатися, може вкусити господаря або випадкового перехожого.
Посмикування тіла. Коли собака постійно обтрушується, це виражена ознака емоційного розладу. Існує думка, що таким чином пес намагається «струсити стрес».
Випадання вовни. У стресовому стані усі тварини посилено линяють.
Невластиві дії. Якщо вихований собака поводиться неадекватно — гризе взуття, дряпає меблі, «копає» підлогу, випорожнюється вдома — вона не шкодить, а привертає увагу господаря до свого стану.
Безпричинний гавкіт, скиглення, виття. Голосом вихованець виражає емоції: пережитий страх, тривогу.

Стрес часто викликає проблеми із спорожненням кишечника. Без змін у раціоні тварина починає страждати від діареї чи запору.

Лікування короткочасного стресу

Коли адаптивного інтелекту собаки не вистачає, позбутися стресу допомагає увага господаря. Вихованець потребує позитивних емоцій:

не залишайте його надовго наодинці;
частіше виходьте на прогулянку, більше грайте, вивчайте нові команди;
радуйте новими іграшками та смакотами (сушені качині лапи, яловичі хвости, собачі ковбаски – все це продається в зоомагазині);
розмовляйте лагідним і підбадьорливим тоном.

Якщо уникнути стресового фактора неможливо, спробуйте мінімізувати його вплив.

Переїзд

Перед тотальним переміщенням скарбу звозіть тварину на місце проживання. Якщо це можливо, зробіть це кілька разів. Якщо собака заздалегідь познайомиться із територією, запахами, їй буде легше адаптуватися.

Суєта, вантажники, гучні звуки в день переїзду можуть злякати вихованця, тому краще доручити його родичам чи знайомим.

Не лайте пса, якщо він вирішить помітити нову квартиру. Це нормальний тваринний інстинкт, при виробленій звичці випорожнюватись під час прогулянки все нормалізується само собою.

Facebook